Які види деревини ви знаєте?

Лісові породи поділяють на хвойні та листяні.

Хвойні породи застосовують переважно для інженерних кон­струкцій.

Сосна — ядрова порода, яка має високу міцність, і низьку щільністю. Ядро у неї буро-червоного кольору, а за­болонь — жовтого. Деревина сосни смолиста, важко піддається загни­ванню, її застосовують у вигляді кругляка та пиляних лісоматеріалів, а також для виготовлення столярних виробів та меблів.

Ялина — порода із стиглою деревиною, малосмолиста, має високі показники міцності, низьку щільністю. її застосовують для виготовлення будівельних конструкцій та столярних виробів. За якістю деревини ялина незначно поступається перед сос­ною.. Внаслідок великої кількості сучків ялину важко обробляти.

Модрина — ядрова смолиста порода з підвищеними твердість о та щільністю, стійка проти загнивання. Ядро черво­нувато-бурого кольору, заболонь вузька й за забарвленням значно відрізняється від ядра. Застосовують її в будівництві мостів, а також у гідротехнічному будівництві, для виготовлення шпал та рудникових стояків. Недолік деревини модрини — схильність до розтріскування. Ялиця—порода без'ядрова, річні кільця широкі, не містять смоляних ходів. Деревина менш стійка порівняно з іншими хвойними породами, тому її не застосовують у вологих умовах експлуатації. Кедр — ядрова порода, як,а має низьку щільність, її механічні властивості нижчі, ніж у сосни; застосовують як будівельний ліс, пиломатеріали, а також для виготовлення столярних виробів.

Тис — порода ядрова. Застосовують для виготовлення меблів, у будівництві широкого

застосування не знайшла.

Листяні породи налічують багато найменувань (дуб, бук, вільха, осика, береза, липа, ясень, горіх тощо).

Дуб — ядрова кільцевосудинна порода, яка має високі механічну міцність, в'язкість та щільність. Ядро темно-бурого кольору, заболонь — жовтуватого. Має високу стійкість проти загнивання, гарну текстуру. Застосовують у відповідальних конструкціях, мосто­будуванні, гідротехнічному будівництві, для виготовлення меблів, облицювальної фанери, столярних виробів та паркету. При тривалому перебуванні у воді дуб темнішає, перетворюючись на морений дуб.

Бук — розсіяно-пориста стиглодеревна порода. Деревина тверда, щільна (650 кг/м3), пружна, білого з червоним відтінком кольору, малостійка проти загнивання. Застосовують для виготовлення меб­лів, столярних виробів та паркету.

Вільха — заболонна порода з м'якою, добре оброблюваною деревиною. Нестійка проти загнивання. Застосовують для столярних виробів та фанери.

Осика — поширена заболонна стиглодеревна порода. Деревина легка, м'яка, зеленуватого кольору. Засто­совують для виготовлення тари, фанери, щепи.

Береза — заболонна порода. Деревина щільна, має високі міцність, в'язкість. Нестійка проти загнивання. Застосо­вують для виготовлення фанери, паркету, столярних виробів, поруч­нів, опоряджувальних робіт.

Ясень — ядрова порода. Деревина має високі міцність і щільність, пружність, гарну текстуру. У вологих умовах швид­ко загниває. Застосовують для виготовлення опоряджувальних по­криттів, меблів, столярних виробів.

Липа — заболонна порода. Деревина легка, м'яка, нестійка у вологих умовах. Використовують для виготовлення меблів, фанери, тари.

Горіх — має деревину темно-коричневого кольору, гарну текстуру. Застосовують для виготовлення декоративної фанери.

Назви загальні правила безпечної роботи при ручній обробці деревини.

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

під час ручної обробки деревини

1. До занять в шкільній майстерні допускаються учні, що не мають медичних протипоказань, ознайомлені з

правилами техніки безпеки.

2. Кожен учень повинен знати й виконувати правила безпечної праці в майстерні, правила протипожежної

безпеки, санітарно-гігієнічні норми і правила.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ

1. Правильно одягнути спецодяг і головний убір.

2. Прибрати з верстака всі сторонні предмети, інструменти розкласти на встановлені місця.

3. Перевірити справність різального інструмента і правильність його заточки.

4. Залізко стругальних інструментів, леза доліт і стамесок не повинні мати задирок, тріщин і вм’ятин.

5. Уся стругальні інструменти треба класти на робоче місце боком, різцем від себе.

6. Хвостовики стамесок і доліт повинні бути щільно насаджені на ручки, ручки для запобігання розколювання

повинні бути стиснути металевими кільцями.

7. Перед фарбуванням або лакуванням одягніть на руки гумові рукавички.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ

1. При пилянні деревини:

 Стежити за натягом полотна лучкової пилки, застосовувати напрямний брусок під час запилювання.

 Не слід тримати ліву руку під час пиляння близько до зубів пилки, товщина розрізуваного матеріалу

повинна перекривати 3-4 зуби пилки.

 При закручуванні тятиви лучкової пилки не слід близько нахилятися до неї, бо закрутка може вдарити по

обличчю, переносити пилку належить при опущеній руці.

2. При струганні деревини:

 Очищати струги (рубанок, шерхебель, фуганок) дерев’яними клинками. Стругання виконувати на верстаку в установлених місцях, використовуючи пристрої, упори, підкладні

дошки, не можна перевіряти якість стругання долонею.

3. При довбанні та різанні деревини стамесками:

 Передавати інструмент з рук у руки необхідно лише ручкою вперед, не дозволяється різати стамесками,

коли заготовка не закріплена у верстаку, довбання слід виконувати в напрямі від себе, не можна різати

деревину стамескою в напрямі руки, яка підтримує деталь.

4. При складанні столярних виробів:

 Клей для склеювання готує вчитель; при використанні струбцин слід слідкувати, щоб деталі не

деформувалися від надмірних зусиль; при з’єднуванні деталей цвяхами прибивати завжди тонку деталь до

товстої; залежно від розмірів заготовки добирати відповідну товщину цвяхів.

 Молоток опускати на всю поверхню головки, щоб цвях не зігнувся; цвях краще тримати плоскогубцями.

 При з’єднуванні шурупами перед закручуванням їх у заготовці потрібно зробити отвори, трохи менші ніж

діаметр шурупа.

5. При свердлінні деревини:

 Передавати інструмент з рук у руки необхідно лише свердлом донизу; при свердлінні треба міцно і без

перекосів затискувати свердло в патроні; під кінець свердління слід зменшувати натиск на дриль і

обертати його повільніше; забороняється контролювати якість обробки і чистити отвір від стружки

пальцями.

 При свердлінні наскрізних отворів під деталь слід підкладати дощечку.

6. При оздобленні виробів:

 Наносити покриття тільки в добре провітрюваному приміщенні; у приміщенні, де виконується обробка, не

можна користуватися електронагрівальними приладами.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

1. Перевірити стан інструментів і покласти їх на місце, встановлене вчителем. Прибрати робочі місця. Під час

прибирання користуйтеся щіткою. Привести себе в порядок.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

1. У випадку травм негайно повідомити вчителя.

2. При нещасних випадках надати першу долікарську допомогу потерпілому і вжити заходів по наданню йому

медичної допомоги.

Які інструменти використовуються при обробці деревини?

Багато новачків в столярній справі із здивуванням дізнаються, що виготовляти виробу можна за допомогою простих ручних інструментів і деяких побутових електроінструментів.

Основні ручні інструмент

Тут перераховані всі інструменти, які знадобляться вам для виготовлення виробу своїми руками. 

Вимірювальні інструменти

Рулетка із сталевою стрічкою. Зазвичай у продажу є рулетки завдовжки від 1,8 до 15 м. Як правило, при виготовленні меблів використовується рулетка завдовжки 5 м. У високоякісних рулетках вимірювальне полотно має ширину 19 мм і залишається жорстким, будучи витягнутим на 2 метр

Складаний метр. Іноді рулетка незручна (наприклад, при вимірюваннях в тісному просторі) або недостатньо точна. У цих випадках зручно користуватися традиційним дерев'яним доладним метром.

Косинці. У домашній майстерні потрібно чотири найпоширеніші типи косинців: столярний, косий, розмічальний і комбінований. Такий інструмент використовується при виготовленні меблів для вимірювань, розмітки і перевірки прямих кутів при виготовленні меблів.

Столярний косинець. Такі косинці випускають декількох розмірів. Великий косинець має лезо завдовжки 7,3 м і лінійкою завдовжки 4,9 м, він потрібний для роботи з рамами. Косинці менших розмірів — 20х 15 або 30 х 20 см — зручніші для невеликих деталей.

Розмічальний косинець. У цього косинця широке лезо, прикріплене до руків'я під прямим кутом. Довжина леза, яке може бути градуйованим, варіюється від 5 до 30 см. Розмічальний косинець використовують при виготовленні меблів для перевірки правильності прямих кутів, для розмітки ліній та для калібрування інструментів. В одного типу розмічальних косинців, що називаються розмічальним стуслом або просто стуслом, нагорі рукоятки вбудований 45-градусний косинець, так що з його допомогою можна виміряти і розмітити кути до 45°

Малка (кутомір). Цей простий інструмент складається із рукоятки, прикріпленої до 15, - або 20-саитиметрового леза з прорізом. Малка може служити розмічальним стуслом при виготовленні меблів. Проте в майстерні кутомір зазвичай використовують для копіювання кутів, що відрізняються від прямих. Встановіть малку на кут, зафіксуйте, а потім перенесіть точну величину кута з одного місця на інше.

Малий косинець. Ще один корисний косинець, зручний при виготовленні меблів та для роботи з невеликими заготовками і в тісних місцях, — це 30-сантиметровий малий косинець. Одне лезо у нього 30-сантиметрове, інше — 20-сантиметрове. Цей косинець зручно використовувати в якості напрямної при різанні акрилу і скла.

Молотки і аналогічні інструменти

У арсеналі будь-якого столяра мають бути, щонайменше, три основні молотки: столярний, молоток для цвяхів і дерев'яний (киянка). Кожен з них незамінний для виконання певної роботи. Столярний молоток переважно використовується для забивання і видалення цвяхів. Проте коли доводиться забивати дуже дрібні цвяхи, які неможливо утримувати рукою, ви надасте перевагу молотку для забивання цвяхів із магнітним бойком. Дерев'яний молоток або киянку з м'якою накладкою слід використовувати при виготовленні меблів в тих випадках, коли металевий молоток здатний пошкодити поверхню, наприклад, при забиванні дерев'яних дюбелів, при щільних колючих з'єднаннях при роботі із стамескою з дерев'яною рукояткою.

Рубанки і фуганки

Торцевий рубанок — найуніверсальніший для домашньої майстерні інструмент — призначений для обробки торців дерев'яних виробів, він виявляється корисним і для інших незначних обробних робіт, наприклад, для обстругування зворотних боків з'єднань у вус або виступаючих кромок фанерних панелей.

Напівфуганки і фуганки зручні в роботі і хороші для загального застосування. Вони дуже схожі між собою, їх леза бувають шириною близько 32—50 мм, але вони відрізняються довжиною. Колодки фуганків бувають завдовжки 28—36 см, а напівфуганків — від 15 до 25 см. Вони хороші для обстругування грубих дерев'яних поверхонь і для видалення розмічальних ліній

Стамески по дереву

Стамески призначені для вибору невеликих поглиблень в деревині, зачистки пазів, зняття фасок. При різанні на стамеску натискають рукою і лише іноді злегка ударяють киянкою по ручці стамески. Стамескою особливо зручно вибирати гнізда під петлі. При виготовленні меблів вам знадобляться набір із чотирьох стамесок з лезами шириною 6,4; 12,7; 19 і 25,4 мм.

Окрім ручного інструменту, перерахованого вище, вам знадобляться і деякі інші інструменти.

Інші ручні інструменти для виготовлення виробу

Пили. Вам знадобиться ножівка при виготовленні меблів для розпилювання дерева і пиломатеріалів і ножівка по металу. Для вирізання декоративних закруглень вам буде потрібна лучкова пила. Для інших робіт вам, можливо, знадобляться фанеропильна пила і шипорізна.

Універсальний складаний ніж. Універсальний складаний ніж часто використовується при виготовленні меблів. Завжди піклуйтеся про гостроту його леза: тупі ножі не дозволяють виконувати точні роботи і можуть зісковзувати з лінії розмітки. Якщо ніж не використовується, він має бути в складеному стані.

Викрутки. Хоча вони можуть вважатися одними з найпростіших інструментів, хороший комплект викруток дуже важливий для будь-якого домашнього майстра. Два найпоширеніші типи викрутки — з прямим або хрестоподібним вістрям. Кращий спосіб не пошкодити голівки шурупів — мати в розпорядженні хороший комплект викруток різних розмірів, відповідно до будь-якого шурупа.

Зажими і лещата

Ні у якій майстерні не бувають зайвими зажими, струбцини або лещата, проте початкові домашні майстри часто ігнорують такі важливі інструмент при виготовленні меблів. Зажими використовують, наприклад, при об'єднанні дерев'яних панелей і прикріпленні накладок на фанерні кромки. Затискайте ними заготовки при розпилюванні, фрезеруванні, свердлінні і шліфуванні. Хороший набір для початківців включає одну або дві пари 10-сантиметрових струбцин, принаймні одна пара трубних зажимів і декілька пружинних зажимів.

Дрилі, свердла.

Для повсякденного використання підшукайте собі 10 мм дриль із змінюваною швидкістю обертання і зворотним ходом. Акумуляторні дрилі зазвичай дорожче, але вони найзручніші, оскільки їх можна використовувати де завгодно, не плутаючись в дротах і подовжувачах. Сьогодні є досить потужні 12-вольтні акумуляторні дрилі. Багато дрилів комплектуються бесключевими свердлювальними патронами, регульованими затисками і зручними ящиками для зберігання приладдя. Якщо ви вирішите придбати такий дриль, подумайте, чи не варто заразом купити і запасний акумулятор, щоб в критичний момент не опиниться без джерела живлення.

Основні свердла. Не пожалійте грошей на купівлю набору спіральних або перових свердл діаметром від 1,5 до 6 мм. Ви завжди зможете докупити свердла більшого розміру, коли вони вам знадобляться. Перові свердла трохи дорожчі, але для свердління дерева вони прийнятніші. Їх загострені кінці менш схильні відходити убік від наміченого отвору, та і свердлять вони чистіше. Для свердління найбільших отворів можна придбати недорогі пробкові свердла діаметром до 38 мм і кільцева пила для отворів діаметром до 65 мм.

Можливо, вам захочеться придбати наконечники для вкручення шурупів. Їх можна купувати по одному або в наборі для шурупів з різними шліцами.

Що впливає на якість матеріалу та кінцевий результат виробу?

На якість матеріалу та кінцевий результат виробу впливають вади Вадами деревини називають відхилення від ЇЇ нормальної будови, пошкодження та захворювання. їх поділяють на такі групи: тріщини, сучки, пошкодження комахами, грибами, трухлявини, дефекти форми стовбура, вади будови деревини, рани, ненормальні відклади всередині деревини, хімічні забарвлення. Вплив вад на придатність деревини залежить від їхнього місцезнаходження, виду, розмірів ураження, а також від призначення деревини. Вади, як пра­вило, знижують механічні властивості деревини, а тому її сортність установлюють з урахуванням наявних вад.

Походження вад деревини різне. Одні з них утворюються в період росту дерева, інші — у період зберігання та експлуатації.

Тріщини — це розриви деревини вздовж волокон. Залежно від часу появи та характеру пошкодження розрізняють такі тріщини: мітик, відлупина, морозні та всихання (рис. 1).

Мітик — це внутрішні поздовжні тріщини, які проходять через стрижень стовбура, але не доходять до його периферії. Вони виникають у дереві, що росте, і збільшуються в зрубаному дереві при його виси­ханні. Мітик порушує цілісність деревини й знижує її сортність.

Відлупина — це внутрішня тріщина, що йде по річному шару і збільшується в зрубаному дереві при його висиханні. Відлупина, як правило, спричинюється морозом і найчастіше зустрічається в дубаг осики, ялиці, ялини та тополі.

Морозні тріщини (морозобоїни) — це зовнішні поздовжні тріщини, ширші на периферії стовбура і поступово звужуються до центра. На поверхні стовбура морозобоїна має вигляд відкритої тріщини значної довжини із набряками по краях. Виникають такі тріщини взимку при різкому зниженні температури. Найчастіше вражають товсті стов­бури листяних порід: дуба, бука, ясеня, горіха.

Тріщини всихання утворюються при висиханні деревини й поши­рюються від поверхні колоди всередину. Зустрічаються в деревині» практично всіх порід. Тріщини всихання порушують цілісність дере­вини, знижують її сорт, часто роблячи деревину непридатною для будівельних потреб.

Сучки — це частини гілок, що містяться в деревині живих чи відмерлих за життя дерев. Сучки — найпоширеніша й неминуча вада деревини. Вони порушують її однорідність, утруднюють обробку пи­ломатеріалів, знижують міцність. Для виготовлення несучих дерев'яних конструкцій придатна де­ревина, яка має лише здорові зрощені сучки, число та розміри якиж обмежені для кожного матеріалу.

Якість деревини залежить також від вад будови деревини (рис. 1).

Нахил волокон — це відхилення напряму волокон від поздовжньої осі колоди чи пиломатеріалів. Ця вада знижує міцність пиломатеріалів, збільшує усихання вздовж волокон і призводить до криластості при сушінні. Якість механічної обробки заготовок із деревини з нахилом волокон погіршується.

Завилькуватість — це звивисте чи безладне розміщення волокон. Завилькуватість знижує міцність при розтягу, .стиску та вигині й підвищує міцність "При сколюванні та ударному вигині. Вона створює гарну текстуру й високо ціниться при декоративній обробці. Тому завилькуватість вважають умовною вадою.

Завиток — це місцеве викривлення волокон (найчастіше нав­коло сучків). Зниження міцності деревини залежить від розмірів та форми завитка.

Крен — це" ненормальний підсилений розвиток пізньої зони деревини; притаманний похилим та викривленим деревам.

Засмолок — ділянка деревини, густо просочена смолою. Зви­чайно засмолок утворюється внаслідок поранення стовбура хвойних порід деревини. Засмолена деревина стійкіша до загнивання, але гірше обробляється й склеюється.

Сухобокість — це зовнішнє однобічне омертвіння стовбура, яке утворюється внаслідок обдирання,, удару чи пошкодження кори вогнем.

До групи вад форми стовбура належать збіжистість, закомелис-тість, овальність, нарости та кривизна.

Збіжистість — це вада, при якій діаметр стовбура зменшу­ється більш як на 1 см кожний метр висоти стовбура. 

Закомелистість — це різке збільшення діаметра нижньої частини стовбура. Вона утруднює використання матеріалу, збільшує кількість відходів, спричинює появу нахилу волокон у пиломатері-' алах.

Овальність — це форма поперечного перерізу торця круг­лого лісоматеріалу, в якого більший діаметр не менш як у 1,5 раза перевищує менший. Овальність збільшує кількість відходів при пи­лянні.

Кривизна — це викривлення стовбура дерева по довжині. Вона зменшує корисний вихід пиломатеріалів та шпону.